Під час очищення внутрішню поверхню резервуара необхідно безперервно зрошувати водою.

7.9.13. Бруд і відкладення, вилучені при очищуванні резервуара від нафти з підвищеним умістом сірководню, необхідно постійно зволожувати до видалення їх з території перекачувальної станції.

7.10. Вимоги до залізничних цистерн

7.10.1. При зливанні (наливанні) нафти з підвищеним умістом сірководню кожну групу вагонів-цистерн повинні обслуговувати не менше двох працівників.

Цистерни необхідно спорожнювати повністю і після цього закривати.

7.10.2. При відкриванні кришок люків на ковпаках цистерн необхідно стояти з навітряного боку і користуватися протигазом. Відкривати і закривати кришки люків цистерн слід обережно, без ударів.

7.10.3. Першочергово зливаються цистерни, розташовані з навітряного боку, щоб унеможливити потрапляння токсичних випарів на працівників.

7.11. Вимоги до насосних станцій

7.11.1. У приміщеннях, де можливе виділення сірководню, повинна постійно працювати припливно-витяжна вентиляція.

При зупинці вентиляції працівники повинні застосовувати протигази і сповістити старшого по зміні, який повинен забезпечити усунення несправності, а в разі потреби вивести людей з приміщення.

7.11.2. У потенційно небезпечних місцях, де можливе виділення сірководню, повинні встановлюватися знаки безпеки.

VIII. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РЕМОНТУ ЛІНІЙНОЇ ЧАСТИНИ МАГІСТРАЛЬНИХ НАФТОПРОВОДІВ

1. Лінійна частина магістральних нафтопроводів

1.1. Ремонт лінійної частини МН слід виконувати з урахуванням вимог РД 39-110-91, інших нормативно-технічних документів, чинного законодавства та цих Правил.

1.2. Підприємства (організації), що залучаються до виконання ремонтних робіт на об'єктах МН, повинні отримати в установленому порядку дозвіл Держгірпромнагляду на виконання відповідних робіт підвищеної небезпеки згідно з НПАОП 0.00-4.05-03.

1.3. Відповідальними за дотримання вимог безпеки при виконанні комплексу ремонтних робіт є:

- за технічний стан обладнання та спецтехніки і ЗІЗ - організація, на балансі якої вони знаходяться;

- за дотримання вимог безпеки при виконанні конкретних робіт (земляні, зварювально-монтажні, ізоляційно-укладальні тощо) - організація, що виконує відповідні роботи.

1.4. Перед капітальним ремонтом лінійної частини нафтопроводу слід обстежити та в разі потреби відновити захисні споруди населених пунктів і промислових об'єктів, попередити про виконання робіт місцеві органи виконавчої влади. Не дозволяється присутність сторонніх осіб у межах робочої зони виконання ремонту МН.

1.5. Капітальний ремонт нафтопроводів, пов'язаний із заміною ізоляції, слід виконувати ручним або механізованим способом при тиску в нафтопроводі не більше 2,5 МПа.

1.6. Заварювання дефектів з утратами металу на нафтопроводі проводиться за проектом виконання робіт або планом заходів, при дотриманні вимог безпеки та ПЛАС, тиску не більше 2 МПа та залишковій товщині стінки в місці дефекту не менше 5 мм.

1.7. Перед початком ремонтних робіт за допомогою трасошукача, бура або шурфуванням установлюється точне місцезнаходження нафтопроводу через кожні 50 м, а на нерівному рельєфі місцевості - через кожні 25 м. Установлена траса нафтопроводу закріплюється на місцевості покажчиками (вішками) висотою не менше 0,5 м з позначенням глибини його залягання. Покажчики (вішки) установлюються також на кабелі (кабелях) технологічного зв'язку і на перетинах нафтопроводу з іншими підземними комунікаціями.

1.8. Персонал, зайнятий на ремонті трубопроводу, повинен володіти навичками надання першої медичної допомоги. Ремонтна колона повинна бути забезпечена аптечкою з медикаментами і перев'язувальними матеріалами.

1.9. На відстані не менше 50 м від ділянки нафтопроводу розміщується вагончик (намет) і облаштовується місце відпочинку і прийому їжі. У вагончику (наметі) встановлюється умивальник, бачок з питною водою та аптечка.

Не дозволяється відпочивати на відкритій місцевості на відстані менше 50 м від нафтопроводу, що ремонтується.

1.10. Земляні роботи

1.10.1. Земляні роботи в межах охоронних зон трубопроводів, ліній електропередач, автомобільних доріг, залізничних колій можуть виконуватись після отримання письмового дозволу підприємства, що експлуатує ці комунікації, та в присутності його представника. До дозволу додається план (схема) комунікацій з точними їх прив'язками, розташуванням і глибиною залягання (згідно з результатами шурфування в місцях перетинання з МН).

Земляні роботи ближче ніж 5 м від твірної кабелю технологічного зв'язку необхідно проводити виключно в присутності представника від управління зв'язку підприємства магістральних нафтопроводів.

1.10.2. Додаткові заходи безпеки при виконанні робіт на горизонтальних ухилах більше 8° та вертикальних більше 35° визначаються проектом виконання робіт згідно з вимогами ВСН 004-88 "Ведомственные строительные нормы. Строительство магистральных трубопроводов. Технология и организация", затверджених Міністерством будівництва підприємств нафтової та газової промисловості СРСР 01.12.88, та розділу IX цих Правил.

1.10.3. не дозволяється застосовувати ломи, кирки, пневматичні молоти та інші інструменти ударної дії при виконанні земляних робіт на перетинах з електрокабелями, газопроводами та іншими комунікаціями або в безпосередній близькості від них. Траншея повинна бути вирита за допомогою лопат, при цьому не можна допускати різких ударів.

1.10.4. Для уникнення пошкодження нафтопроводу ковшем екскаватора, не пристосованим для повного розкриття нафтопроводу, ґрунт слід розробляти по обидва боки труби, опускаючи ківш до 0,15 - 0,20 м від її бічної твірної.

Подальше розробляння ґрунту слід проводити лопатами.

1.10.5. При ритті траншеї одночасно двома одноківшевими екскаваторами, обладнаними зворотною лопатою, відстань між ними уздовж траншеї повинна дорівнювати двом вильотам стріли, але завжди бути не меншою ніж 14 м.

1.10.6. До вантузів, засувок, відводів та інших вузлів нафтопроводу повинен бути попередньо забезпечений доступ (шляхом їх відкопування).

1.10.7. Риття шурфу здійснюється під керівництвом відповідальної за це особи.

Розмір шурфу повинен бути завдовжки не менше 1 м, по обидва боки трубопроводу від твірної не менше 0,5 м і завглибшки від нижньої твірної не менше 0,5 м.

Працівник, який спускається у шурф, повинен надіти рятувальний пояс з хрестоподібними лямками і прив'язаною до нього сигнально-рятувальною мотузкою, кінець якої повинен бути в одного з працівників, що знаходяться на поверхні шурфу. Спускатись у шурф слід по сходах (драбині).

Для освітлення у шурфі допускається застосування лише вибухозахищених акумуляторних світильників.

1.10.8. При виникненні загрози обвалу стінок (тріщин тощо) траншеї (котловану) слід припинити роботи і вивести працівників з небезпечної зони. Робота може бути продовжена після усунення загрози обрушення ґрунту (укріплення стінок траншеї, зрізання ґрунту для збільшення укосу тощо).

1.10.9. Для забезпечення швидкого виводу працівників з траншеї слід установлювати стрем'янки з ухилом 1:3 та планками через кожні 0,4 м з розрахунку дві драбини на п'ять осіб.

1.10.10. У траншеї розкритого нафтопроводу повітря робочої зони слід постійно контролювати на вміст вуглеводнів та сірководню, який не повинен перевищувати ГДК згідно з ГОСТ 12.1.005-88. При перевищенні ГДК ремонтні роботи негайно припиняються, працівники виводяться з небезпечної зони. Роботи відновлюються після повного усунення причин загазованості.

1.10.11. Капітальний ремонт балочних, вантових і дюкерних переходів нафтопроводів повинна здійснювати спеціалізована організація, яка має дозвіл Держгірпромнагляду на виконання відповідних робіт підвищеної небезпеки.

1.10.12. При проведенні робіт з капітального ремонту нафтопроводу повинен бути встановлений постійний зв'язок керівника робіт з черговим диспетчером РНУ (ЦДП) або оператором найближчої НПС.

1.10.13. У зимовий період розроблення ґрунту (за виключенням сухого піщаного) на глибину промерзання дозволяється без кріплення. При подальшому заглибленні необхідно встановлювати кріплення. За станом траншеї повинен бути встановлений постійний нагляд.

1.10.14. Глибину траншеї (котловану) без укосів і кріплень для нафтопроводу діаметром до 700 мм необхідно приймати відповідно до табл. 3.

Таблиця 3

Вид ґрунту нормальної вологості 

Глибина траншеї, м 

Насипний, піщаний, гравелістий 

1,0 

Супіщаний і суглинний 

1,25 

Глинистий 

1,5 

Особливо щільний 

2,0 

Примітка. Риття траншей з вертикальними стінками роторними і траншейними екскаваторами в щільних зв'язаних ґрунтах допускається без кріплення на глибину не більше 3 м, при цьому не дозволяється спуск працівників у траншею. У місцях, де необхідне перебування працівників, повинні облаштовувати кріплення або укоси.

1.10.15. При розкритті нафтопроводів діаметром 1020 мм і більше крутизну укосів траншей без кріплення слід приймати відповідно до табл. 4.

Таблиця 4

Ґрунти 

Глибина виїмки, м 

від 0,1 до 1,5 

від 1,6 до 3,0 

від 3,1 до 5,0 

кут між напрямком укосу і горизонталлю, град. 

відхилення висоти укосу до його закладення 

кут між напрямком укосу і горизонталлю, град. 

відхилення висоти укосу до його закладення 

кут між напрямком укосу і горизонталлю, град. 

відхилення висоти укосу до його закладення 

Насипні 

56 

1:0,67 

45 

1:1 

38 

1:1,25 

Піщані і гравелісті (ненасичені) 

63 

1:0,50 

45 

1:1 

45 

1:1 

Глинисті: 

  

  

  

  

  

  

супісок 

76 

1:0,2 

56 

1:0,67 

50 

1:0,85 

суглинок 

90 

1:0 

63 

1:0,50 

53 

1:0,75 

глина 

90 

1:0 

76 

1:0,25 

63 

1:0,50 

лесовий сухий

90 

1:0 

63 

1:0,50 

63 

1:0,50 

Морені: 

  

  

  

  

  

  

піщані і супіщані

76 

1:0,25 

60 

1:0,57 

53 

1:0,75 

суглинні 

78 

1:0,20 

63 

1:0,50 

57 

1:0,65 

Примітки:

1. При нашаруванні різних ґрунтів крутизну укосу для всіх шарів слід назначати за найбільш слабким ґрунтом.

2. До насипних належать ґрунти, що пролежали у відвалах менше 6 місяців і не піддаються штучному ущільненню.

1.10.16. При виявленні витоку нафти в процесі розкриття нафтопроводу слід негайно припинити розкривні роботи, заглушити двигуни техніки, що працює поблизу, вивести персонал з небезпечної зони і проінформувати керівника робіт та чергового диспетчера РНУ (ЦДП).

Місце розливу нафти огороджується сигнальними прапорцями (сигнальними стрічками) і знаками безпеки "Забороняється користуватись відкритим вогнем", "Забороняється курити", "Обережно! Нафта", а в нічні години позначається сигнальними ліхтарями.

1.10.17. Для переходів через траншею над нафтопроводом влаштовуються інвентарні містки, що мають не менше однієї проміжної опори завширшки від 0,8 м з перилами заввишки 1 м. Містки повинні освітлюватись.

1.11. Піднімання і укладання трубопроводу

1.11.1. Піднімання нафтопроводу здійснюється після повного розкриття дільниці, що ремонтується, до нижньої твірної труби або глибше її та за умови встановлення тиску в трубі не більше 2,0 МПа.

1.11.2. Перед підніманням трубопроводу дефекти зварних стиків, які були виявлені під час внутрішньотрубної діагностики, повинні бути усунуті.

Дефектні зварні стики та дефекти тіла труби повинні вирізатися або ремонтуватися.

1.11.3. Перед підніманням нафтопроводу необхідно покласти вздовж траси на бровці траншеї лежні, установити підіймальні механізми, провести ретельний огляд усіх механізмів і пристроїв, що застосовуються в процесі піднімання.

1.11.4. Необхідно перевірити стан канатів, блоків і гальмівних пристроїв кранів-трубоукладачів або інших вантажопідіймальних механізмів і пристроїв, м'яких рушників, тролейних підвісок.

1.11.5. Кількість та вантажопідіймальність трубоукладачів або інших вантажопідіймальних механізмів, їх розстановка та порядок підйому повинні відповідати плану виконання робіт. Не дозволяється піднімати нафтопровід одним трубоукладачем.

1.11.6. Перед підніманням необхідно перевірити справність приводів найближчих лінійних кранів та встановити постійний зв'язок з диспетчером перекачки і сусідніми перекачувальними станціями.

1.11.7. Після перевірки готовності до роботи бригади, підйомних механізмів і пристроїв, перевірки зв'язку (телефонного або радіо) і розстановки чергових біля найближчих лінійних кранів керівник робіт з дозволу диспетчера може приступити до піднімання нафтопроводу.