2.1.46. Спеціалізована організація – суб’єкт господарювання, який одер­жав в установленому порядку дозвіл на виконання роботи підвищеної небезпеки (монтаж, налагодження, ремонт, реконструкція, експлуатація, технічний огляд, випробування вантажопідіймальних кранів і машин).

2.1.47. Спеціалізований перевантажувальний комплекс – вантажопідіймальна машина з розвантажувальнонавантажувальним та з таким, що транспортує, обладнанням, з безперервним циклом роботи.

2.1.48. Спредер – вантажозахоплювальний орган, призначений для ав­томатичного стропування зверху великотоннажних контейнерів з кутовими фітингами під час їх перевантаження.

2.1.49. Тамбур – огороджена площадка перед входом до кабіни машиніста.

2.1.50. Технічний огляд – комплекс робіт з контролю технічного стану, що здійснюється переважно з використанням органолептичних методів і засобів вимірювальної техніки, номенклатуру яких установлено організаційно методичними документами, та випробування устаткування (повний технічний огляд) або тільки з огляду (частковий технічний огляд), що проводяться у строк, у випадках та в обсязі, визначених нормативно-правовими актами з охорони праці, організаційно методичними та експлуатаційними документами.

2.1.51. Увідний пристрій – пристрій або сукупність пристроїв (руби­льник, автоматичний вимикач тощо), що здійснює подавання напруги на вантажопідіймальний кран або машину від зовнішньої електричної мережі.

2.1.52. Уповноважена організація – визначений спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці суб’єкт господарювання, діяльність якого не пов’язана з проектуванням, виготовленням, постачанням, придбанням, володінням, користуванням, монтажем, налагоджуванням, технічним обслуговуванням, ремонтом, модернізацією, реконструкцією чи заміною устаткування, який має дозвіл наведеного вище органу на проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) устаткування, а також здійснює науково-технічну підтримку державного нагляду за господарською діяльністю у сфері виробництва і праці, зокрема щодо проведення під час інспектування необхідних контрольних випробувань та огляду устаткування і матеріалів, досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища тощо.

2.1.53. Установлення – розташування вантажопідіймального крана чи машини відповідно до проекту.

2.1.54. Хитна опора – опора кабельного крана, що має можливість змінювати кут нахилу до горизонталі в разі зміни зусиль у несучих канатах.

3. НЕБЕЗПЕКА, ПОВ’ЯЗАНА З ЕКСПЛУАТАЦІЄЮ ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ КРАНІВ І МАШИН

3.1. Основні види небезпеки, небезпечних ситуацій та небезпечних випадків, що можуть виникнути під час нормальної експлуатації та в разі порушення умов нормальної експлуатації вантажопідіймальних кранів і машин, вантажозахоплювальних пристроїв, тари і колисок і які становлять небезпеку для обслуговувального і ремонтного персоналу:

1) механічні види небезпеки, пов’язані з підіймальними операціями вантажопідіймальними кранами і машинами, вантажозахоплювальними пристроями, тарою і колисками і спричинені:

а) падінням вантажу, зіткненням, перекиданням крана (машини) унаслідок:

недостатньої стійкості крана чи машини;

неконтрольованого завантаження, перевантаження, перевищення перекидного вантажного моменту;

неконтрольованої амплітуди руху механізмів і складових частин крана;

несподіваного або непередбаченого руху вантажу;

невідповідних вантажозахоплювальних органів, пристроїв і тари;

зіткнення декількох кранів чи машин;

б) доступом працівників до вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари і колисок;

в) сходом крана чи машини з рейок;

г) недостатньою механічною міцністю складових частин і деталей;

ґ) невідповідною конструкцією шківів та барабанів;

д) неправильним вибором ланцюгів, канатів, вантажозахоплю вальних органів, пристроїв, тари і колисок та їх неправильним установленням (навішуванням) на кран чи машину;

е) неконтрольованим опусканням вантажу механізмом з фрикційним гальмом;

є) невідповідними умовами для установлення, монтажу, демонтажу, налагодження, випробування, експлуатації, ремонту, реконструкції та модернізації;

ж) дією вантажу на працівників (нанесення удару вантажем або противагою);

2) механічні види небезпеки, пов’язані зі складовими частинами вантажопідіймальних кранів і машин, вантажозахоплювальними пристроями, тарою і колисками, з вантажами, що переміщуються, і зумовлені, наприклад формою (гострі крайки, ріжучі елементи, гострокінцеві частини тощо), місцем установлення, масою та стійкістю (потенційна енергія частин, що можуть бути урухомлені під дією сили ваги), масою та швидкістю (кінетична енергія частин під час контрольованого чи неконтрольованого рухів), пришвидшенням, недостатньою механічною міцністю, що може призвести до небезпечних поломок чи до руйнувань, накопиченням енергії усередині вантажопідіймального крана чи машини (у пружних елементах, у рідинах, газах, що перебувають під тиском, в умовах вакууму), порушенням безпечних відстаней:

а) здавлювання;

б) поріз;

в) розітнення чи відсікання;

г) намотування, утягування чи захоплення частин одягу, кінцівок тощо;

ґ) удар;

д) укол або проколювання;

е) розбризкування рідини під високим тиском; є) утрата стійкості елементів;

ж) ковзання, спотикання або падіння (на крані чи з крана) працівників;

3) електричні види небезпеки можуть призвести до травм або смерті від електрошку чи опіків, а також до того, що внаслідок фактора несподіваності, викликаного електричним ударом, працівник упаде (чи упустить інструмент, речі, матеріали тощо) з причини:

а) контакту працівників з частинами, що звичайно перебувають під напругою (прямий контакт);

б) контакту працівників з частинами, що перебувають під напру гою через несправність (непрямий контакт);

в) наближення працівників до частин, що перебувають під висо кою напругою;

г) непридатності ізоляції для передбачених умов використання;

ґ) електростатичних процесів, наприклад контакту працівників з електрично зарядженими частинами;

д) термічного випромінювання або таких процесів, як розбризку вання розплавлених речовин, хімічних процесів під час коротких зами кань, перевантажень тощо;

е) удару блискавки;

4) термічні види небезпеки, що призводять до опіків, обмороження та інших травм, викликаних:

а) контактом працівників з предметами або матеріалами з дуже високою або низькою температурою;

б) полум’ям або вибухом;

в) опроміненням джерел тепла;

г) роботою в гарячому або холодному виробничому середовищі;

5) небезпека, спричинена шумом, може призвести до:

а) тривалого порушення гостроти слуху;

б) дзвону у вухах;

в) утоми, стресу тощо;

г) інших наслідків, наприклад до порушень рівноваги, послаб лення уваги тощо;

ґ) перешкоди мовним комунікаціям, акустичним сигналам тощо;

6) небезпека, спричинена вібрацією, може призвести до значних порушень здоров’я (розлад судинної та нервової систем, порушення кровообігу, хвороби суглобів тощо);

7) небезпека, спричинена матеріалами, речовинами (та їх компонента­ ми), що їх використовує або виділяє кран, що працює, а також вантажами, які він переміщує, унаслідок:

а) їх вдихання, заковтування обслуговувальним і ремонтним пер­соналом шкідливих для здоров’я рідин, газів, аерозолів, парів та пилу, а також їх контакту зі шкірою, очима і слизовою оболонкою, проникнення через шкіряний покрив;

б) вогне і вибухонебезпечності;

8) небезпека, спричинена знехтуванням ергономічних вимог і принципів під час розроблення машин:

а) незручна робоча поза або надмірне чи повторюване фізичне на вантаження на організм працівника;

б) знехтування засобами індивідуального захисту;

в) недостатнє місцеве освітлення;

г) розумове перевантаження, стрес тощо, що виникають під час робочого процесу, процесу контролю за роботою крана чи машини або технічного обслуговування в межах їх використання за призначенням;

ґ) помилки, неправильне поводження працівника;

д) незручна конструкція, розміщення або маркування елементів керування;

е) незручна конструкція або розміщення приладів контролювання;

9) небезпека, спричинена несподіваним пуском, несподіваним перевищенням швидкості тощо, унаслідок:

а) виходу з ладу або порушення в роботі системи керування;

б) припинення подавання енергії і відновлення енергопостачання після перерви;

в) зовнішнього впливу на електрообладнання;

г) інших зовнішніх впливів (сила ваги, вітер тощо); ґ) помилки в програмному забезпеченні;

д) помилки машиніста крана чи машини (через недостатню відповідність крана чи машини здібностям та навикам машиніста);

небезпека, спричинена помилками (дефектами) під час складання або монтажу крана чи машини;

небезпека, спричинена поломками під час роботи, унаслідок:

а) утомного руйнування;

б) неприпустимої величини деформації;

в) критичного спрацювання;

г) корозії;

небезпека, спричинена предметами, що падають (інструменту, деталей крана, речей обслуговувального і ремонтного персоналу тощо);

небезпека, спричинена поступальним рухом крана, машини, вантажних візків:

а) рух під час запускання двигуна;

б) рух за відсутності машиніста на своєму місці;

в) рух за відсутності надійного закріплення всіх складових час тин, деталей;

г) занадто висока швидкість крана, машини, вантажного візка, керованих з підлоги;

ґ) занадто високі коливання (крана, вантажу) під час руху;

д) недостатня спроможність крана чи машини до вповільнення, вимикання, зупинки та тримання;

14) небезпека, пов’язана з робочим місцем машиніста крана чи машини (уключаючи місце водія):

а) падіння під час спроби зайняти або покинути робоче місце;

б) викидання газів або брак кисню на робочому місці;

в) пожежа (займистість кабіни, нестача засобів вогнегасіння);

г) механічні види небезпеки на робочому місці (контактування з колесами, наїзд, падіння предметів, проникнення предметів, поломка деталей, які обертаються з високою швидкістю, контактування працівників зі складовими частинами, деталями крана чи машини);

ґ) недостатній огляд з робочого місця;

д) невідповідне освітлення;

е) незручне місце для сидіння; є) шум на робочому місці;

ж) вібрація на робочому місці;

з) недостатні можливості евакуювався або аварійного виходу;

15) небезпека, пов’язана із системою керування:

а) неправильне розміщення органів керування;

б) неправильна конструкція органів керування та неправильний режим їх роботи;

16) небезпека, пов’язана з джерелами та передаванням енергії:

а) небезпека, пов’язана з двигуном та акумулятором;

б) небезпека, пов’язана з передаванням енергії між обладнанням крана чи машини;

в) небезпека, пов’язана із з’єднаннями та буксируванням;

17) небезпека, пов’язана з третіми особами:

а) несанкціонований запуск або експлуатація;

б) відсутність або невідповідність візуальних або звукових попе реджувальних сигналів;

18) небезпека, пов’язана з несприятливими природними факторами:

а) вітрове навантаження;

б) снігове навантаження;

в) ожеледиця, зледеніння;

г) сейсмічне навантаження;

ґ) грозові електричні розряди;

19) недостатньо повні настанова з експлуатації та інструкція з охорони праці для машиніста.

3.2. Ризики обслуговувального і ремонтного персоналу від впливу вище наведеної небезпеки повинні бути унеможливлені або зведені до мінімуму за рахунок виконання запобіжних заходів, спрямованих на унеможливлення прогнозованих ризиків та забезпечення безпеки під час виготовлення, установлення, монтажу, демонтажу, налагодження, випробування, експлуатації, ре­монту, реконструкції та модернізації вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, а також вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари та колисок, наведених у цих Правилах.

Під час розроблення вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, а також вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари та колисок повинен бути проведений аналіз прогнозованої небезпеки, небезпечних ситуації та небезпечних випадків, породжуваних механічним, електричним, хімічним (від сировини, матеріалів і інших речовин), термічним (тепловим) впливом, а також порушенням вимог ергономіки та іншими причинами.

3.3. Заходи щодо зменшення ризику виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій роздільно або в різних комбінаціях повинні містити:

а) дотримання вимог проектування та технології виготовлення (облік і обмеження навантажень, розрахунки на міцність і стійкість, вибір конструкційних матеріалів тощо);

б) зниження шкідливих впливів на обслуговувальний персонал;

в) правильний вибір захисних, запобіжних пристроїв і огороджень;

г) виключення наявності гострих крайок, кутів, частин, що виступають, тощо;

ґ) виконання вимог ергономіки;

д) урахування вимог безпеки під час розроблення та виготовлення сис­ тем керування;

е) унеможливлення виникнення небезпеки, пов’язаної з гідравлічним і пневматичним обладнанням;

є) забезпечення пожежо- і електробезпеки тощо;

ж) забезпечення інструкціями обслуговувального і ремонтного персо­налу та контроль виконання вимог інструкцій.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО БУДОВИ ВАНТАЖОпіДІЙМАЛЬНИХ КРАНІВ ТА ЇХ СКЛАДОВИХ ЧАСТИН

4.1. Загальні вимоги

4.1.1. Вантажопідіймальні крани і машини, їх складові частини, прилади та пристрої безпеки, вантажо–захоплювальні органи, знімні вантажо–захоплювальні пристрої, тара, колиски і кранова колія мають відповідати вимогам цих Правил і НД.

4.1.2. Групи класифікації (режиму робота) вантажопідіймальних кранів і машин та їх механізмів визначаються відповідно до додатка 1 цих Пра­вил і зазначаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини.

4.1.3. Кліматичне виконання вантажопідіймальних кранів і машин має встановлюватися відповідно до вимог НД і відповідати мікрокліматичним районам України, у яких вони можуть експлуатуватися. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для експлуатації в районах з нижньою межею температури робочого стану нижче ніж мінус 40 °С, мають бути виготовлені для робота в мікрокліматичних районах з холодним кліматом (виконання ХЛ).