Виробничі будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва або реконструкції, технологічні процеси повинні відповідати нормативним актам про охорону праці.


(У редакції Закону України

 від 15.12.93 р. N 3694-XII)


Стаття 155. Заборона введення в експлуатацію підприємств,

які не відповідають вимогам охорони

праці


Жодне підприємство, цех, дільниця, виробництво не можуть бути прийняті і введені в експлуатацію, якщо на них не створено безпечних і нешкідливих умов праці.

Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого та соціально-культурного призначення без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється.

Власник, який створив нове підприємство, зобов'язаний одержати від органів державного нагляду за охороною праці дозвіл на початок його роботи.


(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії

 Верховної Ради Української РСР від 24.01.83 р. N 4617-X;

 у редакції Закону України від 15.12.93 р. N 3694-XII)


Стаття 156. Заборона передачі у виробництво зразків

нових машин та інших засобів виробництва,

впровадження нових технологій, що не відповідають

вимогам охорони праці


Виготовлення і передача у виробництво зразків нових машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, а також впровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється.


(У редакції Закону України

 від 15.12.93 р. N 3694-XII)


Стаття 157. Державні міжгалузеві та галузеві

нормативні акти про охорону праці


Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання.

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці проводяться органами державного нагляду за охороною праці за участю інших державних органів і професійних спілок у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стандарти, технічні умови та інші нормативно-технічні документи на засоби праці і технологічні процеси повинні включати вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці.

У разі відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог, які необхідно виконати для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на певних роботах, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вжити погоджених з органами державного нагляду за охороною праці заходів, що забезпечать безпеку працівників.


(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії

 Верховної Ради Української РСР від 29.07.81 р. N 2240-X,

 від 24.01.83 р. N 4617-X;

 у редакції Закону України від 15.12.93 р. N 3694-XII)


Стаття 158. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників


Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо.


(У редакції Закону України

 від 15.12.93 р. N 3694-XII)


Стаття 159. Обов'язок працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці


Працівник зобов'язаний:

знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

додержувати зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації;

проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;

співробітничати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.


(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії

 Верховної Ради Української РСР від 29.07.81 р. N 2240-X,

 від 24.01.83 р. N 4617-X;

 у редакції Закону України від 15.12.93 р. N 3694-XII)


Стаття 160. Контроль за додержанням вимог нормативних

актів про охорону праці


Постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Трудові колективи через обраних ними уповноважених, професійні спілки в особі своїх виборних органів і представників контролюють додержання всіма працівниками нормативних актів про охорону праці на підприємствах, в установах, організаціях.


(Із доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії

 Верховної Ради Української РСР від 27.02.85 р. N 8474-X;

 у редакції Закону України від 15.12.93 р. N 3694-XII)


Стаття 161. Заходи щодо охорони праці


Власник або уповноважений ним орган розробляє за участю професійних спілок і реалізує комплексні заходи щодо охорони праці відповідно до Закону України "Про охорону праці". План заходів щодо охорони праці включається до колективного договору.


(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії

 Верховної Ради Української РСР від 24.01.83 р. N 4617-X;

 у редакції Закону України від 15.12.93 р. N 3694-XII)


Стаття 162. Кошти на заходи по охороні праці


Для проведення заходів по охороні праці виділяються у встановленому порядку кошти і необхідні матеріали. Витрачати ці кошти і матеріали на інші цілі забороняється.

Порядок використання зазначених коштів і матеріалів визначається в колективних договорах.

Трудові колективи контролюють використання коштів, призначених на охорону праці.


(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії

 Верховної Ради Української РСР від 24.01.83 р. N 4617-X,

 від 27.02.85 р. N 8474-X;

 Законом України від 15.12.93 р. N 3694-XII)


Стаття 163. Видача спеціального одягу та інших

засобів індивідуального захисту


На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний організувати комплектування та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці.


(У редакції Закону України

 від 15.12.93 р. N 3694-XII)


Стаття 164. Компенсаційні виплати за невиданий спеціальний одяг і спеціальне взуття


Видача замість спеціального одягу і спеціального взуття матеріалів для їх виготовлення або грошових сум для їх придбання не дозволяється.

Власник або уповноважений ним орган повинен компенсувати працівникові витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушено і працівник був змушений придбати їх за власні кошти. У разі дострокового зносу цих засобів не з вини працівника власник або уповноважений ним орган зобов'язаний замінити їх за свій рахунок.


(Із змінами, внесеними згідно із

 Законом України від 15.12.93 р. N 3694-XII)


Стаття 165. Видача мила та знешкоджуючих засобів


На роботах, зв'язаних з забрудненням, видається безплатно за встановленими нормами мило. На роботах, де можливий вплив на шкіру шкідливо діючих речовин, видаються безплатно за встановленими нормами змиваючі та знешкоджуючі засоби.


Стаття 166. Видача молока і лікувально-профілактичного харчування


На роботах з шкідливими умовами праці працівникам видаються безплатно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продукти.

На роботах з особливо шкідливими умовами праці надається безплатно за встановленими нормами лікувально-профілактичне харчування.


Стаття 167. Забезпечення працівників гарячих цехів газованою солоною водою


Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний безплатно постачати працівників гарячих цехів і виробничих ділянок газованою солоною водою.

Цехи і виробничі ділянки, де організовується постачання газованою солоною водою, визначаються органами санітарного нагляду за погодженням з власником або уповноваженим ним органом.


Стаття 168. Перерви в роботі для обігрівання і відпочинку


Працівникам, що працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам та деяким іншим категоріям працівників у випадках, передбачених законодавством, надаються спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які включаються у робочий час. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний обладнувати приміщення для обігрівання і відпочинку працівників.


Стаття 169. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій


Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, термін і порядок його проведення встановлюються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням із Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.


(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії

 Верховної Ради Української РСР від 27.05.88 р. N 5938-XI;

 у редакції Закону України від 15.12.93 р. N 3694-XII)


Стаття 170. Переведення на легшу роботу


Працівників, які потребують за станом здоров'я надання легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку.

При переведенні за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.


(Із змінами, внесеними згідно із

 законами України від 15.12.93 р. N 3694-XII,

 від 16.01.2003 р. N 429-IV)


Стаття 171. Обов'язки власника або уповноваженого ним органу щодо розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві


Власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.


(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії

 Верховної Ради Української РСР від 24.01.83 р. N 4617-X,

 від 19.05.89 р. N 7543-XI;

 у редакції Закону України від 15.12.93 р. N 3694-XII)


Стаття 172. Застосування праці інвалідів


У випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладається обов'язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці.

Залучення інвалідів до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх згоди не допускається (статті 55, 63).


(Із змінами, внесеними згідно із

 Законом України від 15.12.93 р. N 3694-XII)


Стаття 173. Відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров'я працівників


Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.


(У редакції законів України

 від 15.12.93 р. N 3694-XII,

 від 16.01.2003 р. N 429-IV)


Стаття 1731. Виключена. 


(Доповнено статтею 1731 згідно із

 Законом України від 15.12.93 р. N 3694-XII;

 виключена згідно із Законом

 України від 24.12.99 р. N 1356-XIV)


Глава XII

ПРАЦЯ ЖІНОК


Стаття 174. Роботи, на яких забороняється застосування

праці жінок


Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню).

Забороняється також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками затверджуються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням із Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.


(Із змінами, внесеними згідно із Законом

 Української РСР від 20.03.91 р. N 871-XII;

 у редакції Закону України від 15.12.93 р. N 3694-XII)


Стаття 175. Обмеження праці жінок на роботах у нічний час


Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід.

Перелік цих галузей і видів робіт із зазначенням максимальних термінів застосування праці жінок у нічний час затверджується Кабінетом Міністрів України.