При застосуванні автоматизованих безперервно діючих повітроохолодників гази, які не конденсуються, повинні випускатися в проточну воду.
3.2.9. Черговий обслуговуючий персонал протягом зміни повинен записувати в добовий журнал основні параметри роботи холодильної установки, зауваження до роботи холодильного устаткування та вентиляційних пристроїв, причини зупинки компресорів та інші зауваження.
Начальник компресорного цеху зобов'язаний щоденно контролювати ведення змінного журналу, записувати до нього розпорядження обслуговуючому персоналу та розписуватись.
3.2.10. Забороняється застосування в холодильних установках лінійних ресиверів (неуніфікованих) як захисних, дренажних або циркуляційних, а також кожухотрубних випарників - як конденсаторів (і навпаки) із-за можливої невідповідності марок сталі, з якої виготовлені апарати.
3.2.11. Для кращого очищення від масла та підвищення надійності роботи захисних реле рівня до апаратів (посудин) зі сторони низького тиску повинен бути приєднаний трубопровід гарячої пари аміаку.
При прогріві апаратів (посудин) і звільненні від рідкого аміаку тиск в них не повинен перевищувати тиск випробування на щільність для апаратів (посудин) у відповідності з Правилами будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок.
3.2.12. Компресорна установка повинна бути виключена у випадках:
3.2.12.1. Якщо тиск у посудині піднявся вище дозволеного та не знижується, не дивлячись на вжиті персоналом заходи.
3.2.12.2. При виявленні несправності запобіжних пристроїв, які запобігають підвищенню тиску.
3.2.12.3. При виявленні в посудині і її елементах, що працюють під тиском, нещільностей, випинань, розриву прокладок.
3.2.12.4. При несправності манометра і неможливості визначити тиск на інших приладах.
3.2.12.5. При зниженні рівня рідини нижче допустимого в посудинах з вогневим обігрівом.
3.2.12.6. При виході з ладу всіх покажчиків рівня рідини.
3.2.12.7. При несправності запобіжних блокуючих пристроїв.
3.2.12.8. При появі пожежі, яка безпосередньо загрожує посудині, що знаходиться під тиском.
3.2.12.9. При витіканні аміаку із системи.
3.3. Трубопроводи і обладнання холодильних камер:
3.3.1. Під час експлуатації повинна підтримуватись максимальна щільність аміачної системи, яка б забезпечувала відсутність витікання аміаку і неможливість попадання повітря в систему. Для виявлення місць витікання аміаку дозволяється користуватись хімічними (Додаток 1) і спеціальними іншими індикаторами.
3.3.2. Усі запірні вентилі на аміачних газових нагнітальних трубопроводах повинні бути запломбовані у відкритому положенні, за винятком основних запірних вентилів компресорів.
Запірні вентилі на зливних трубах віддільників рідини та розділових посудин повинні бути також запломбовані у відкритому положенні. Про всі випадки пломбування вентилів і зняття пломб необхідно проводити запис у змінному журналі.
3.3.3. Для уникнення заклинювання клапанів запірних вентилів (які не мають зворотного затвора сальника при виведеному маховику) забороняється тримати їх в повністю відкритому стані.
Після повного відкривання вентиля необхідно повернути його маховик назад на 1/8 оберту.
3.3.4. На щиті регулюючої станції біля кожного регулюючого вентиля повинен бути напис із зазначенням, який апарат або яке охолоджуване приміщення обслуговує регулюючий вентиль.
3.3.5. У місцях, де аміачні арматура і трубопроводи можуть бути пошкоджені транспортними засобами або вантажами, обов'язкове влаштування металевих захисних огорож.
3.3.6. Підтягування болтів в фланцевих з'єднаннях, повну чи часткову заміну сальникової набивки запірної арматури (яка не має зворотного затвора сальника) апаратів (посудин) необхідно виконувати обережно, попередньо відключивши цю дільницю від решти аміачної системи та відсмоктавши аміак з пошкодженої дільниці.
Вказані операції необхідно виконувати в протигазі і рукавицях.
3.3.7. У холодильних камерах забороняється укладання вантажів впритул до стельових і пристінних аміачних батарей, повітроохолодників, а також на труби батарей і з'єднувальні трубопроводи. Необхідно додержуватись відстаней від батарей до вантажного штабеля відповідно до виробничих інструкцій, але не менше 0,3 м.
3.3.8. Перед відтаюванням батарей повітроохолоджувачів необхідно звільнити їх від рідкого аміаку і скупчення масла, які слід зливати в дренажний (циркуляційний) ресивер з наступним випуском масла з нього через маслозбірник.
Випуск масла безпосередньо з батарей і повітроохолоджувачів забороняється.
Відтаювання повинно виконуватись згідно з інструкцією (Додаток № 2).
3.3.9. У холодильних камерах, які обладнані батареями безпосереднього охолодження, відтаювання необхідно проводити регулярно, запобігаючи надмірному накопиченню снігу і льоду, що може викликати порушення герметичності батарей і з'єднувальних трубопроводів.
3.3.10. Перед відтаюванням повітроохолоджувачів за допомогою вмонтованих в них електронагрівальних елементів повітроохолоджувачі необхідно звільнити від рідкого аміаку.
Відтаювання вказаних повітроохолоджувачів виконувати згідно з інструкцією завода-виготівника і додатку 2.
3.3.11. 3 метою запобігання викиду рідкого аміаку з охолоджуючого пристрою в всмоктувальну магістраль компресорів (вологий хід компресорів) при різкому збільшенні теплового навантаження власник підприємства повинен встановлювати порядок повідомлення керівників відповідних підрозділів, чергових машиністів компресорного цеха про час завантаження продуктів в камери холодильного оброблення і зберігання.
3.3.12. Біля входу в охолоджувальні приміщення (коридор) повинна бути вивішена інструкція з охорони праці під час проведення робіт в камерах холодильника.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Передати зміну зміннику (при змінній роботі), перевірити стан холодильної установки, зробити відмітку в спеціальному журналі.
4.2. У випадку відсутності змінника не залишати робочого місця без дозволу керівника робіт.
4.3. Упорядкувати спецодяг, засоби індивідуального захисту і покласти у відведене для них місце.
4.4. Помити руки, обличчя теплою водою з милом. При можливості прийняти душ.
4.5. Про всі недоліки, які мали місце під час роботи, доповісти керівнику робіт і зробити відповідний запис у журналі.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі: появлення стуку в циліндрах компресора, а також у випадках, викладених в п. 3.2.12 даної інструкції.
5.2. При аварійному викиді аміаку (гідравлічний удар, розривання трубопроводу, порушенні герметичності посудин та інше) слід негайно подати сигнал про небезпеку, зробити аварійне відключення установки, прийняти заходи до евакуації людей з небезпечної зони і не допускати до неї сторонніх людей, повідомити про те, що сталося, керівника робіт і діяти згідно з планом ліквідації аварії.
5.3. Якщо є потерпілі, надавати їм першу медичну допомогу. При необхідності викликати «швидку медичну допомогу».
5.4. Надання першої медичної допомоги.
5.4.1. Перша допомога при отруєнні аміаком.
При отруєнні парою аміаку потерпілий повинен бути виведений на свіже повітря або в чисте тепле приміщення. При необхідності терміново застосовувати штучне дихання. Необхідно звільнити потерпілого від стискаючого дихання одягу, замінити брудний одяг і надати йому повний спокій. Провести інгаляцію теплою парою, яка містить 1-2% розчин лимонної кислоти (з чайника крізь паперову трубку). Напоїти міцним солодким чаєм або 3%-им розчином молочної кислоти. У випадках отруєння вдихати кисень на протязі 30-45 хв., зігрівати потерпілого (обкласти грілками). У випадку глибокого сну і можливого зниження больової чутливості слід бути обережним, щоб не визвати опіків. За наявності явищ роз'ятрювання необхідно полоскати ніс, горло 2%-им розчином соди або водою. Незалежно від стану постраждалого він повинен бути направлений до лікаря. У випадку появи задухи, кашлю постраждалий повинен транспортуватися в лежачому положенні.
При попаданні аміаку в очі необхідно промити їх великою кількістю чистої води. Після цього треба, до огляду лікаря, одягти темні захисні окуляри. Не дозволяється забинтовувати очі і накладати на них пов'язку.
При попаданні на шкіру аміаку, який викликав опік, необхідно спочатку направити на вражену поверхню міцний струмінь чистої води. Після цього пошкоджену кінцівку занурити в теплу воду (35-40°С) на 5-10 хвилин або у випадку пошкодження більшої поверхні тіла зробити загальну ванну. Після ванни висушити шкіру, прикладаючи рушник, який добре вбирає воду (розтирання забороняється). Накласти після цього на пошкоджену ділянку шкіри мазеву пов'язку або змастити її маззю Вишневського чи пеніциліновою маззю. За відсутності мазі використовувати вершкове (несолене) масло або олію.
5.4.2. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати “швидку медичну допомогу”.
5.4.3. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.4.4. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пузирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-им марганцевим розчином або 5%-им розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
5.4.6. Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку вверх;
- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі
- згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою. При великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.5. При виникненні пожежі приступити до гасіння наявними засобами пожежегасіння; при необхідності викликати пожежну частину.
5.6. Виконувати всі вказівки керівника по усуненню аварійної ситуації.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Додаток 1
Інструкція
по приготуванню індикаторного паперу
для визначення місця витікання аміаку
1. Індикатор високої чутливості.
Беруть 0,1 г фенолроту, кладуть у фарфорову чашечку чи кристалізатор і додають 100 мл спирту-ректифікату і 20 мл чистого гліцерину, перемішують скляною паличкою до повного розчину.
Фільтрувальний папір, нарізаний смугами 10x1,5 см, оброблюють приготовленим розчином фенолрота і сушать на повітрі.
Висушені смуги зберігають в парафіновому папері.
2. Індикатор середньої чутливості.
Приготовляють 1%-ий спиртовий розчин фенолфталеїну і просочують їм смуги фільтрувального паперу.
За наявності аміаку фарбування індикатора змінюється на червоне.
Додаток 2
Типова інструкція
по відтаюванню “снігової шуби”
і продувці охолоджуючих пристроїв
гарячою парою аміаку і трубчастими нагрівачами
