Гігієністи Кіровоградської
області здійснюють державний
санітарно-гігієнічний нагляд на
більш як 4000 промислових об’єктах,
на яких працює близько 228 тис.
працівників, з них майже 85 тис. —
жінки. Переважна більшість
підприємств — 68% від загальної
кількості — належить до так званої
3 групи, і на них найгірші умови
праці. Тоді як кількість
промислових об’єктів, де умови
праці повністю відповідають
гігієнічним нормативам, не
перевищує 9,7%. Найнепривабливіша
картина на сільгосппідприємствах,
які у структурі 3 групи посідають
головне місце і становлять майже 90%.
Щоб мати достеменну і детальну
інформацію про умови праці,
санепідслужба області одним з
головних напрямів своєї діяльності
визначила проведення лабораторних
досліджень умов праці за рахунок як
бюджетних коштів, так і коштів
підприємств. Для упорядкування та
системності досліджень були
розроблені і впроваджені в
практику відповідні методи роботи
санітарно-епідеміологічних
станцій: обстеження підприємств як
за всіма, так і за окремими
факторами виробничого середовища,
визначення кількості лабораторних
досліджень на одне підприємство та
на одне робоче місце; введення
об’єктів в експлуатацію з
обов’язковим лабораторним
контролем параметрів, що
характеризують умови праці. Якість
роботи працівників СЕС
характеризує і кількість виявлених
ними робочих місць, що не
відповідають вимогам нормативних
документів і стандартів умов
праці.
Які ж наслідки такого
прагматичного підходу? За останні
два роки збільшилася кількість
лабораторних досліджень, а головне
— досягнуто стабілізації умов
праці. Разом з тим практика
показала, що у кожному п’ятому
випадку умови праці не
відповідають вимогам гігієнічних
нормативів. Зазначу, що кількість
лабораторних досліджень могла б
бути більшою, якби не скрутне
матеріальне становище
санітарно-епідеміологічних
установ, де чимало застарілого
обладнання. Крім того, треба додати
дорожнечу хімічних реактивів,
відсутність коштів на виїзди.
Дається також взнаки різке
збільшення кількості
піднаглядових об’єктів (майже
удвічі за звітний період), що
спричинило зниження показників
досліджень на одне
підприємство.
Окремо слід сказати про професійні
захворювання. На підприємствах
господарського комплексу області
масові профзахворювання не
реєструються, але в той же час є
реальні передумови для поодиноких
випадків. Загалом же за останні
чотири роки в області
зареєстровано 528 профзахворювань.
Розподіл потерпілих у розрізі
основних галузей економіки
свідчить, що найбільш небезпечне
формування профпатології існує на
урановидобувних об’єктах (1998 р. —
51, 1999 р. — 61, 2000 р. — 81, 2001 р. — 63, 2002 р.
— 67, 2003 р. — 60, 2004 р. — 76, 2005 р. — 91
захворювання). Такий стан
пов’язаний з наявністю комплексу
шкідливих виробничих факторів, що
формують умови праці у підземних
виробках.
В інших же галузях випадків
профзахворювань нараховуються
одиниці. Найменше їх на
підприємствах Мінпромполітики: 2004
р. — 1, 2005 р. — 1. У сільському
господарстві, де, як зазначалося,
вкрай погані умови праці, така
картина профзахворюваності: 1998 р. —
14, 2001 р. — 71, 2002 р. — 19, 2003 р. — 6, 2004 р.
— 11, 2005 р. — 8 випадків.
Серед профзахворювань упродовж
останніх восьми років стійко
тримають першість радикулопатія
(2004 р. — 47, 2005 р. — 53), вібраційна
хвороба (2004 р. — 9, 2005 р. — 10), артроз
(2004 р. — 26, 2005 р. — 22) та пиловий
бронхіт (2004 р. — 9, 2005 р. — 10). В основі
високого рівня впливу шкідливих
виробничих факторів на здоров’я
працівників — недосконалість
технологічних процесів та
технічного обладнання.
Одним з основних заходів
профілактики профзахворювань є
медогляди осіб, зайнятих на роботах
з шкідливими умовами праці. Щорічно
їх проходять 30—50 тис. працівників.
Це є результатом цілеспрямованої
роботи гігієністів області, які
ретельно здійснюють нагляд за
періодичністю, якістю та повнотою
медоглядів. Особи, які не пройшли
своєчасно медичного огляду,
відстороняються від роботи. Якщо у
2000 р. відсторонених налічувалося 1041
особа, то у 2005 р. — 2174. Однак слід
зазначити: якість медоглядів, що
проводяться в області, не дає змоги
виявляти ранні форми
профзахворювань. Основна їх
кількість фіксується під час
звернення хворих до лікувальних
закладів, коли з’являються ознаки
стійкої втрати працездатності.
Наприклад, пилові бронхіти 2-ї
стадії реєструються майже у 100%
випадків. Така ж ситуація і з
виявленням вібраційної хвороби,
ангіотрофоневрозів,
радикулопатій... Тому
санітарно-епідеміологічна служба
Кіровоградської області посилює
нагляд за умовами праці на
промислових об’єктах області,
підвищує вимоги до
лікувально-профілактичних
закладів.
Не полишаємо турбувати і
роботодавців. Під час перевірок
підприємств та організацій ми
вимагаємо щодо наявності у них
Карти даних небезпечного фактора
(речовини, матеріалу) або ж
проведення реєстрації речовин, що
застосовуються у технологічному
процесі. Такий підхід спрямований
на виконання постанови Кабінету
Міністрів від 13.06.95 р. № 420 «Про
затвердження Положення про
гігієнічну регламентацію та
державну реєстрацію небезпечних
факторів і Порядку оплати робіт з
проведення гігієнічної
регламентації та державної
реєстрації небезпечних факторів».
З 627 небезпечних факторів хімічної
та біологічної природи, що внесені
до державного реєстру, в області
реально зареєстровано понад 130.
Однак Карта даних небезпечного
фактора ведеться лише на 7
підприємствах. Тому
санітарно-епідеміологічна служба
області опікується виявленням
незареєстрованих шкідливих
виробничих факторів. До речі, під
час перевірок підприємств було
виявлено тривожну ситуацію,
пов’язану з необізнаністю
виробничників з вимогами чинного
законодавства як щодо реєстрації
небезпечних факторів, так і щодо
ведення вказаних карт.
Сьогодні гігієністи
Кіровоградщини спрямовують свої
зусилля на поліпшення роботи з
профілактики профзахворювань та
отруєнь, контролю за потраплянням
небезпечних факторів у зовнішнє
середовище, за безпечним
зберіганням, використанням,
транспортуванням промислової
сировини та відходів.
В. ВЕЧОРОВСЬКИЙ, завідувач відділу
гігієни праці Кіровоградської
СЕС
Фото Л. БЕЗУГЛОГО
